Он бачиш – стоїть за спиною

By Богдана Лапченко

Он бачиш – стоїть за спиною.

Чекає. Примушує здатись.

Я різала вени рукою:

Вона ж не любить так гратись.

Сьогодні був день такий світлий,

Хороший, неначе останній,

Неначе художник палітру

Для мене розлив на дивані.

Та що говорити? Не варто.

Прощай, мій жорстокий учитель.

А я вже готуюсь до старту.

Із гостею маю летіти…