Опалі слова

опалі слова

замостили усього-на-всього мене малого, ніби й не ріс, не ростив, не зрощував.

злосливі слова, жовті, мов листя в клена,

червоні, мов кров’ю змащені,

бурі, мов на той світ приготовані,

супроводитимуть мене, доки змітатиму їх у мішок.

а ген, в пам’яті, шелестять на деревах, не рвуться вітром, не втоптуються ногами,

свіжі, мов ще не висловлені.

хай заплющу очі та почую, як дзвенять довкіл, живі-живісінькі,

соковиті, усіх відтінків зеленого.

слухатиму… слухатиму…

не зриватиму. не жбурлятиму.

хай буревій. хай завірюха. лиш не я! лиш не я…