Опам'ятайся

Я знаю, Бог живе у простоті.

Приходить в легкій прохолоді вітру.

Коли ти раптом спинишся на самоті

Й почнеш шукати правди світло.

Наче повітря більше поза храмом,

Де менше ладану й кадил –

Раптово чуєш ту шалену спрагу

Сягнути до джерел живих.

За храмом простір й горизонт безкрайній.

Тут зорі, квіти, ластівок ключі.

За храмом Бог на тебе споглядає

Не через масляні ікони на стіні.

Але за стіни церкви Бог виходить в тапках,

Де творить і керує хід планет.

Бог там, де ти. Він Сторож твій і Батько,

Якщо впустив Його у серця свій намет.

І Бог іде назустріч завжди радо!

До твого дому, в офіс чи вагон метро.

А разом з тим – приводить все до ладу,

Змиває втому, кутає в любов.

Опам’ятайся! Де себе знайшов ти:

В чужому краї, в наймитах, чи в полі?

На скільки б кілометрів не відходив –

Твій Батько завжди жде тебе на волі.

Та як лишень на горизонті заблищить

Твоя стурбована й холодна постать –

Він що є сили побіжить,

В Своїх обіймах твою душу заспокоїть.

Так плине час, день-ніч горнило вічне

Перетирає в попіл всі твої сліди.

Ти все біжиш. Ти все кудись спішишся.

Опам‘ятайся! Повернись в Батьківський дім

21.02.2022

Painting: Oleg Korolev. Prodigal Son