ОРДИНЕЦЬ, КУРОК І ТІЛОПАД

Рука підня́лась у ординця

Тисну́ти знову на курок,

Він захотів убить вкраїнця,

Пішов убивця на цей крок.

Пішов і навіть не здригнувся,

І знов проли́лась наша кров,

Упир єхидно усміхнувся

І далі ще вбивать пішов.

Пішов отримать насолоду,

Бо визволяє від життя.

Та буде мати «нагороду»

Непотріб той, оте сміття.

За це роздасть упир медалі,

Й хероєм стане для руsні,

Бо йде вбивать людей в підвалі…

Убивця радий цій війні.

Так холодно людей вбиває,

Розвагу він таку знайшов,

Та ще й домівки спопеляє…

Чому́ він са́ме нас знайшов?

Лунають постріли… лунають…

Раschиst вбиває всіх підряд…

Розпла́ти су́рми їм загра́ють

За український тілопад.

28.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951744

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів