Ось дощ іде, він плаче крізь туман...

Ось дощ іде, він плаче крізь туман

На ліхтарі летять його потоки

Навколо сирості докучливий обман

В липких, холодних, непомітних кроках.

Він заливає все на тім шляху

Своїй самотності йому звикать не треба

І на скелястім березі, як на гірськім снігу

Спочине, дивлячись на простір неба.