Ось і все закінчилось,,,

Ось і все закінчилось. Залишились тільки листи.

На папері уламки полущеного епідермісу.

Цю зрадливу весну не затримати, не зберегти,

Бо в повітрі вчуваються впевнені подихи вересня.

Ось і все закінчилось. Руйнуєш папір олівцем,

виправляєш раніше записані рими і постаті.

Напиши мені, Осене, тут свій найкращий рецепт

ліків проти прив'язаності й самотності.

Я віддам Тобі все, щоб забути рядки цих адрес,

я закреслю слова, замалюю красиві цитати.

Напиши - на папері, на шкірі, на листі дерев -

і я знаю, Ти будеш найкращим моїм адресатом.

Напиши, як забути несказані нами склади,

І нічого, що помилки в комах і купа закреслень.

Всі листи залишились, всі люди - пішли назавжди,

Коли в місто прокрався ніким не запрошений вересень.

Хай слова будуть вперті й різкі, ніби гра в волейбол,

Хай клітинки паперу тремтять, ніби паростки м'яти...

Ті листи, як і все, що ми робимо, - це про любов,

а любов - це про вміння прощатися і пам'ятати.