«Ось спить дитя, невинний ангел чистий»

Ось спить дитя, невинний ангел чистий.

Смієсь у сні – се ангел з ним іграє…

Сплакне у сні – се ангел, в облак млистий

Розплившися, манить його й щезає.

І сон отсей нестертий, віковистий

В душі його по собі слід лишає:

З дитячих снів той ангел променистий

Раз в раз бажання, тугу в нім збуджає.

Рвесь молодець від батька і від мами

Чогось шукати десь в чужій чужині,

А ангел з далі кличе: «Далі! Далі!»

Любві, надії він спішить стежками,

Там плід здобуде, тут лиш квіти зв’ялі,

А ангел з далі кличе: «Далі! Далі!»

1881