Осінь

By Семенко Михайль

Осінь похмура йде

Хмари дощі тумани

Осінь у серце веде

Смуток нежданий

Холод суне німий

В душу вповзає мла

Осінь серпанок густий

Ти принесла

Ради не дам собі

В серці моїм мовчання

Спогад ридає в журбі

Давнє кохання.

24. VIII. 1913. Київ