Осінь хизується листям опалим

Осінь хизується листям опалим,

Зорі крізь небо щоночі летять,

Хмари насунуті вітром зухвалим

Частим дощем у вікно стукотять.

Клекіт журливо-пронизливий тане,

Дряпає душу прощання лелек.

Падають-б'ються на землю каштани,

Голками шкіриться гілля смерек.

Сонце з похмурого неба не гріє

Наче із примусу світить здаля,

В серці закляклім надія жевріє

Що по весні заквітує земля.

Серце застигле за літом сумує,

Просить засмучене світла й тепла.

Прагнення пристрасті мряка гамує,

Присмерком тисне осіння імла.

Осінь знівечену душу терзає,

Серце покраяла туга міцна.

Розум думками надію гойдає,

Знає попереду буде весна ...

28.08.2019