Осінь плаче рясними дощами,

Осінь плаче рясними дощами,

Зігріває проміння теплом

Й запашними ясними ночами

Місяць зорі горта під млином.

Пахне листям промоклим, духмяним

Та багаттям, туманом ріки

І ще чимось незвичним і пряним,

Наче східні парфуми руки, 

Що здійняла незрима царівна

Одягнувши в парчу та вуаль

Килими, що палають так рівно

Мов у сонці злота пектораль.

#ольгамихольська #віршіукраїнською #осінь