Осінь Ще тепла, гучна

Осінь. Ще тепла, гучна

Б’є в мої тихі скроні.

Я не занадто сама,

Я незнайомка недолі.

Примха моя чи жарти? –

Листя мені як зорі..

Йду крізь вогні й напасті,

Осінь стрічаю нову.

Ми з нею зовсім чужі,

Тільки волоссям схожі!

Осінь, прошу, відведи,

Звідси деньки негожі.

Я тобі вірити зможу,

Норов твій не клястиму..

Бий мене, осінь, у скроні.

Вчи мене, як дитину.