Осінь така мила

By Павло Тичина

Осінь така мила,

осінь

славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику,

кашка у жменці,

скибка у пазусі,

грушки у фартушку.

Осінь така мила,

осінь

славна.

Прийде, поставить:

мамо, спите?

Підведуться мати:

— Це ти, моя доню?

— Я ішла все лісом,

дуб мене за хустку,

він хотів догнати,

борщик однять!

Осінь така мила,

осінь

славна:

— Мамо, мамусю, чом не їсте? —

Бистро подивились

очі матусі,

зсунулось тіло,

звісилась рука…

Осінь така мила,

осінь

славна:

— Мамо, мамусю, чом не їсте?

1921