Осінь яблуком з галузки

У любові, мовчазній,

Осінь яблуком з галузки,

Падає... Вже райський змій

З всіх дерев знімає блузки.

Обіймає, пестить... - Мить,

Стан оголений, крізь віти...

Щось в душі, його, болить,

Сенс, лишень, когось... - любити...

Сливи, ябко золоте,

Те, останнє... в обмаль часу;

Є, "кохання меч"... - святе,

Для жіноцтва, - жне окрасу.

Бог, довірливий, з рамен

Чоловічих, прагне хиті...

Днем, вночі, с бажань Кармен,

Вся жага стосунків миті.

Лоно осені... - хмеліє

Павутиння... - сміх мотузки...

Схаменись хитка надіє,

Осінь, - ябко з мрій галузки.