Осінь життєва вродила піснями

Мов туман ранковий тихо розтає.

Де літа поділись молоді - не знаю,

Вже моя життєва осінь настає.

Устеляє землю килимом багряним,

Ароматом яблук повняться сади.

І вродила щедро віршами й піснями,

Копіткої праці є рясні плоди.

Хтось читати буде,а хтось заспіває

Поетичну сповідь,що від серця йшла,

Якщо добрим словом і мене згадає,

Значить не даремно в світі я жила.

2017 р.