Осінь

(вірш написаний до картини Андрія Шмиріна)

Яка красива осінь в полотні

Вона там робить свої перші кроки,

Іде ошатна та зеленоока

В короні золотавій на чолі.

Ясна та з поцілунком теплих днів,

Легкою прохолодою на ранок

З вуаллю срібних від роси туманів,

Багряним заходом, зірок вогнів.

Замислена, мрійлива і сумна,

Блищать в її очах перлинні сльози

І не шумлять вже галасливі грози,

Що розсипали літо та весна.