Осінній, сірий день

Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки

І вітер у корчах дивними голосами

За літом плаче. З зимна терпнуть руки,

Сміх, радість і життя мадрують ген світами.

В такий осінній день як добре мати друга!

З ним про весну, про літо говорити.

Не так нудна була б осіння туга,

І не було б так скучно в світі жити!

В такий осінній день була би ти для мене,

Як у темниці квітці сонце ясне.

Та що робить!.. Йде верем’я студене,

А моє сонце в хмарах тоне, гасне.

1901