Осінньої ночі дивнії чари

By Неоніла Гуменюк

Written 2018-10-27

Пізньої осені деньки такі короткі,

Не встигнеш зоглянутись - вечоріє,

І вже володарює темна нічка

Та розсипає в небі ясні зорі.

Ось вирина поволі місяць-серпик,

Гойдається на хмарах, наче хвилях,

Він рогом зачепив срібне відерце

І з нього сяйво усе сипле й сипле.

А зіроньки купаються у річці,

Немов золотокосії русалки.

Світанок підкрадеться непомітно -

Тоді й розтануть ночі дивні чари.

2017 р.