Осіння ностальгія
Written 2022-11-09
На струнах бабиного літа грає вітер,
Багряний лист кружляє у танку,
Сонце не дуже гріє, хоч і світить.
Люблю осінню пору я таку.
Поволі йду стежками лісовими,
Пригадую дитинства дивний світ.
Усе до болю рідне й серцю миле,
Хоч промайнуло вже немало літ.
Не повернути днів отих далеких,
Лиш осінь плаче золотим дощем...
Дитинство на крило взяли лелеки
Та залишився в серці теплий щем.
2008 р.