Осіннє

Осінній чай із присмаком журби,

   пожовкле листя падає під ноги.

Сховатись хочеться від галасу юрби,

   звернути геть з просторої дороги

   на стежку вужчу, тиху і сумну,

   обрамлену жовтневими квітками,

   такими рідними, напевно, ще й тому,

   що їх тепло нерівними рядками

   перенесу сьогодні у блокнот,

Хоча, здається, це є неможливо!

І тихий звукоряд осінніх нот

   мені почути зараз вкрай важливо.

... Я полюбила осінь відтепер,

бо її холод смуток з серця стер...