Осіннє бароко
Written 2024-10-21
Ув Осені - свої причуди,
В яких таїться скрита суть.
Куди не глянь, бароко всюди,
Котре́, не просто осягнуть!
ЇЇ геральдика з гербами,
Різьбою в’їлася в віках,
З ліпниною та вензелями,
В вітієватих завитках...
І всюди, всюди позолота!
Як знак величчя та краси.
Й на честь її, славетні ноти,
Доносять пташі голоси!
Тут, явна, Осені-величність,
Сплела епохи всіх часів,
Де дух, посвячує в містичність,
Всіх геніальних праотців!
І всюди, де сягає око,
На згадку, Осінь чарівна́,
В таємних вензелях бароко,
Лишила їхні імена!
Тут простота і граціозність,
Й тавро таланту - водночас.
Краси та мудрості вагомість,
З глибин віків дійшла до нас!
Поки є час, вдихнім глибо́ко,
Й наповним сенсом кожну мить.
Бо вже, на завитках бароко,
Прощальне сяйво мерехтить!