Особлива мама

Особлива мама особливої дитини...

Вона не плаче й долю не кляне –

В ній сила, воля й мудрість щохвилини

Весь час під гору... Бо життя одне!

Вона не стане зранку опускати руки,

Чи стомлена робити крок назад.

Не цукор... Тяжко, а порою навіть муки,

Ніхто ж не бачить, як бринить її сльоза.

Так склалась доля – жити особливо

Щодня, двадцять чотири і на сім!

Несприйняття і посмішки глузливі,

Бо знати цінності життя дано не всім.

Не кожен скласти іспит допоможе,

Простіше розвернутися й піти

Дай сили мамам особливим, Боже

У цьому всесвіті людської сліпоти!