Останній ріг вина (98)

Піднімем ріг, наповнений вином,

ніби в останнє бачимо ми сонце.

За кілька мить накриє нас воно,

бажання жити довгий сон цей.

І натовп запалає диким криком,

хлине рікою випивка, пісні.

Готуємось, останнім поєдинком,

відкриється Вальхалла, мов у сні.

І будуть ріки крові протікати,

і безліч буде мертвих, не живих.

Не хватить духу з бою утікати,

навколо смерть, нема земель сухих.

Відчиняться ворота в різні боки,

і стане вільним шлях для тих голів.

Хто вікінгами звалися всі роки,

що жили на землі, без королів.