Останнє прощання з ним

У мене все чудово, справді, за винятком одного:

Я покохала охоронця, не знала, що чужого.

Образа й гнів - це почуття, які слід приховати.

Про них впродовж всього життя старатимусь мовчати.

Ні слова я не вимовлю з коханим на прощання.

Слова в такому випадку загострюють мовчання,

Що палко так обожнює оцю премудру тишу.

Наївні мрії свої в минулому залишу.

В самотньому мовчанні із горя я зомлію,

Полюблю до нестями нездійснену надію.

Зазнаю катування в безжалісних інтригах.

Письменники їх часто описують у книгах.

Досвідчені поети присвячують їм вірші.

Печальні біографії в реальності ще гірші.

Чомусь так важко стримати ці крихітні сльозини.

Він виміряв злим серденьком моїх нещасть довжини.

Він виміряв злим поглядом моїх нещасть висоти,

Через яких солодкого я покладу до рота.

Душі сьогодні не гріє чай, хоч завжди зігріває.

Тому я п’ю вино за те, що нас вже не єднає.

Не прокляну на самоті всього, що з ним зв’язала.

Не прокляну його думок, бо вчасно розпізнала.

Не прокляну на самоті тих слів, які змовчала.