Останнє танго

У вікна осені заглядає зима,

І осінь відкриває їх, бо виходу нема.

Їй треба встигнути все передати, а зимі − прийняти,

Й ще кілька днів вона своє останнє танго буде танцювати.

Обнімуться тут скрипка й саксофон,

І проводжаючих буде повен перон.

І з квітами прийде й любов моя,

Бо скільки бочок щастя випито тут, знає лиш осінь й я.

***