ОСЯЙНО-МОКРИЙ ДУЕТ

By Королева Гір Клавдія Дмитрів

ОСЯЙНО-МОКРИЙ ДУЕТ

Written 2021-12-22

      СМІХ І СЛЬОЗИ


Ми часто плачемо крізь сміх,

І сміємо́ся ми крізь сльо́зи,

Бо щось покликало на гріх,

А десь в душі́ вирують грози.


І сміх, і сльо́зи в унісон,

Душа́ і плаче і сміється,

Здається іноді - це сон,

Але це - дійсність, це не сниться.


Душа́ ніко́ли не мовчить -

Сміє́ться, плаче і голо́сить,

У ній струна завжди́ звучить,

Та щось їй сльо́зи й сміх приносить.


І сміх, і сльо́зи... наче бриз...

Від чо́го й де вони беру́ться?

А може це душі́ каприз?

І струн яких вони торкну́ться?


Незвичний й дивний цей дует,

То в унісон звучать, то соло,

Ще й розгортається сюжет...

А ча́сом - замкненеє коло.


Ми часто плачемо крізь сміх,

І в сміх ми сльоз́и виливаєм,

Їх розлучи́ть ніхто́ не зміг,

Та й таємниці їх не знаєм.


17.12.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021


         🌹🌿🌹🌿🌹🌿🌹🌿🌹🌿


                  ***

Ми часто плачемо крізь сміх,

Так доля з нами витворяє.

Господь дає,щоби ти зміг,

Хоч серце не усе сприймає.


Моменти є такі в житті,

Що їх не в змозі оминути.

Сльозинки капають самі,

У сміх не можеш їх вдягнути.


Життя проходить в унісон

З сльозами,сміхом і риданням.

Не раз сприймаєш все,як сон.

Озерце сліз стрічає ранок.


Ти думку хочеш вбрати в сміх,

Але вона весь час втікає.

Так!З'явилось горе на поріг,

І сльози душу обмивають.


Господь завжди нам подає

Своє Життя для порівняння.

Як Хрест з Любов'ю Він несе,

І ти неси свій із старанням.


Незвичний дійсно цей дует:

То скрипкою звучить,то контрабасом.

Помер Господь й для нас Воскрес.

Крокують сльози й сміх по світі разом!


17.12.2021 р.


©Марія Стримбіцька,2021


🌹🌿🌹🌿🌹🌿🌹🌿🌹🌿🌹🌿🌹


СМІХ І СЛЬОЗИ НА ПАРКЕТІ


А я всміхаюся крізь сльо́зи

Й ніщо́ не можу з цим зроби́ть,

В душі́ рипля́ть ще й верболози,

А думка крутиться й летить.


Сльозини падають, як ро́си,

Стікають, наче потічки́,

Від них мокріють навіть кос́и,

Вечірні гасяться свічки́.


У кожній з них є таємниця,

Яку не в силі розгадать,

Але душа́, немов світлиця,

Та і її треба втішать.


Лунає сміх і ллються сльо́зи,

Все дивно так… Але ж чому́?

Чи десь взяли́ся горево́зи

Й співають пісню ту саму́?


У сміх сльозини заквітчались,

А сміх сльозинами вмивавсь,

Мов на побачення зібра́лись,

І сміх ретельно готувавсь.


І сміх, і сльози – дивно й мило,

Осяйно-мокрий цей дует.

Сльозами сміх з душі́ не змило,

Й разо́м виходять на паркет.


20.12.2021 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021

Свідоцтво про публікацію №121122100463