От би чаю (143)

By Максим Марков

Written 2024-05-30

От би чаю з лимончиком,

десь на березі моря.

з печивом, цукерок горщиком,

і ніколи не знати б горя.


От би квасу з кухоль чи два,

десь у горах, між ялинок зелених.

М'яса, риби, й не треба слова,

лише думи, між скель таємних.


От би келих сухого вина,

і в печеру, ген під водоспадом.

Трохи сиру, і лише мілина,

самота пахне лиш шоколадом.


От би віскі чи рому ковток,

біля дерева в чистому полі.

Де краса пробива до кісток,

захід сонця в щасливій долі.


От би кави горнятко з корицею,

і на ґанку зустріти світанок.

Чи гуляти нічною столицею,

чи співати, поки робиш сніданок.


От би чашку теплого шоколаду,

і на кріслі навпроти каміну.

Довести усі справи до ладу,

не лишати після себе руїну.