От колись були дівчата!

Дорікає дід онуці: — Дивні нині діти.

Вже дівчата розучились навіть червоніти.

А колись були, голубко, дуже соромливі.

Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві. —

Тут онука аж руками вдарила об поли:

— Я, дідусю, уявляю, що ви їм мололи!