Отак і живу

Листочок в клітинку.

Тримай намистинку.

І аркуш паперу - ось бачиш, це я,

Це дім і стежина, у дверях сім'я.

Варення з малини,

Намисто з калини, 

Зелені листочки дивились на світ 

Із казки - і нам посилали привіт.

Із маркою лист,

Всередині лис

Іде під письмом з їжаком за грибами,

А слідом спішить літня ґава з торбами.

Пір'їна лоскоче,

Поривистий почерк,

Засмучене дуже чорнильне зайчатко,

Воно попросило почати спочатку.

Листочок в лінійку,

Полин у настійку,

Лікарства змішались із запахом печі,

Позначені темними плямами речі...

Фломастер і книжка,

На аркуші - хижка,

І тут також хижка. На лаві - бинти,

Давно вже чекають як всі - чистоти.

Скрекоче сорока...

Не слухай пророка,

Який говорив, що ми рівно як трупи.

Не бійся, нам треба триматися купи.

Листочок в клітинку,

Букет у хустинку,

Його віднесу із альбомом у дім.

Надворі вже дощ, і доноситься грім...

Листочок-картинка, 

Ось глянь - це дитинка,

Ота, що скраєчку між квітів - це я,

Це дім і стежина... у дверях... сім'я...

Дитячі. Зі школи.

У крапельках коли.

Я всюди тримаю старенький альбом.

Показую... рідко. Поглянем разом.

Дивись лиш у нього.

Короткий місток,

Тоненька дорога... 

Лишився ковток.

Вгорі сині хмари - це сни наяву.

Від жару колотить. Отак і живу..

Із "БУДНІВ МЕДСЕСТРИ"