Отруйний вальс

Очі мої тебе вже забули,

А з серця вирвати не можу.

Твої сліди у мені застигли,

Як сіль на ще відкритій рані кожній.

Я всім казала — усе минуло,

Що ти — лиш епізод з минулого фільму.

Але вночі, коли тиша глуха і кругла —

Мене стискає зсередини твоя відсутність сильно.

Ти мовчиш — і це найгучніший звук,

Від якого не сховатись ні в сні, ні в молитві.

Не твоя, і не мій цей внутрішній бунт —

А спогад, що дихає в темряві ритмом.

Я б воліла, щоб все обірвалось раз,

Ніж так — повільно, як листя опадає.

Любов твоя — як отруйний вальс,

Що грає в мені… і не замовкає.