Отруї моє вино (121(

Змішай отруту і сухе вино,

я вип'ю все, великими ковтками.

Таке солодке, вб'є мене воно,

ти полиши мене з червоними квітками.

Дістань ножа, всади мені у груди,

хай моя кров зігріє твої руки.

Бачу тебе, не треба мені люди,

останній подих не спричинить муки.

Ти убивай мене, стріляй мені у лоба,

я так бажаю від любові вмерти.

Таке бажання, лиш моя хвороба,

а ти живи, потрібно мене стерти.

Моє тепло не гріє твою душу,

а холод твій ріже мої судини.

Дістати з дна, і витягти на сушу,

ми лиш сюжет "щасливої" дитини.