Оксана

By Вінграновський Микола

І спродалась, й скупилась, та й додому,

Окрай дороги стежкою собі…

А на обличчі тихомолодому

Цвітуть два маки тихомолоді.

В одній руці корзина базарова,

І на другій дитина засина…

Дощу набрала хмара вечорова

На неї й на дитину з-за села.

По крапельці, по краплі, по мокренькій

До маку, до маківоньки, до нас…

А ми собі малі та молоденькі

Ідем додому в звечоровий час.

То буде сон… І нам присниться тато…

А тату — ми, стежиною йдучи…

А хаті — хата, нашій хаті — хата

Під крапелиною хмарини уночі.

1974