Пахучі яблука дарує рання осінь

Пахучі яблука дарує рання осінь –

Солодше меду присмак на моїх вустах.

А у розлук ніхто пояснення не просить.

І що в замін, коли душа вже геть пуста?

Перегоріло. Опустіло серце. Знову

Переступаю через тисячі причин.

Свою любов ввела з байдужістю у змову.

Усе по колу – безкінечний серпантин.

Чия вина, що в серпні пахне листопадом?

Чи я одна, що наламала дров?

Вже ходить осінь стиха яблуневим садом.

Пробач мене. Пробач за не любов…