Палач

Немає зла.

Немає вдач.

Тут не забуті горе, плач.

Лиш добросовісний палач

Не може більш голів сікти.

Він зморений.

Він безсилий.

Не пройде навіть й милі

За всі гріхи покаяться.

Як Богові вкланяється,

Просить щоб дійшов.

Але немає в нього Бога.

Не вірить він попам, пророкам.

Не зна нічого він святого

І з кожним кроком

Все нижче й нижче падає.

Бажає він

Прощення хоч від когось

За те, що вбиває. Дзвін

Сокири взнає він завжди.

Чи може доброї душі 

Людина бути палачем?

Чи може оправдатись?

Стати щитом і мечем

Як хотілось?

Опорою родини

І дідів, дітей

Не буть йому ніколи.

Сам для себе нині

Не є таким.

Більше немає радості.

Немає розчарувань.

Лише напис на могилі:

"Палач. Носитель смерті та страждань".