Паліндром x#140

By Денис Бондар

Written 2024-10-01

Будь яке слово впавше з моїх уст, зараз - це буде ниття.

Тому можливо не зайвим буде, таки врешті, стулити пельку.

Я вже ніби пройшов цю гру, але чомусь тримаюсь життя -

Замислююсь застібаючи, на сорочці, пуговку в пєтельку.

Немає куди тікати, бігти, немає чого озиратись.

Клітини оновлюються кожні сім років - я вже інша людина.

Всі мої дії в минулому мали би жорстоко каратись -

Можливо, в мені, тоді би, не говорила б, за мене, дитина.

Я втомився, знаєш, виконувати складні квести за досвід,

Я втомився бути затичкою, у кожного ближнього в сраці.

Я втомився, спасати, і знаєш, нехай горить весь світ -

Вважаючі, що пекло вже тут - до біса, буду мати рацію.

Будь яке слово впавше з моїх уст, зараз - це буде грубість.

Вчені доказали, що грубість знижує больовий синдром -

А я щиро заїбався, грати в хвору беззубість,

І не треба для цього ні «морд, ні лап» - що і є паліндром,


Як і все життя моє, в будь яку сторону - хуйове.