Пам'ятай

Як тихо. Вечір над водою.

Летять птахи за небокрай.

Все зачароване весною.

І я благаю: “Відчувай!”

Краси твоєї світло ніжне

Мов у весняних квітах плай

І непорушну тишу ріже

Мій тихий голос: ”Вибачай”.

Одвічний жаль твоєї мрії

Ночей твоїх чарівні сни

Не перетнуть межу надії

Я тільки прошу: ”Не кляни”.

Ти на піску малюєш зорі

На кшталт соборних вітражів –

Все це повільно змиє море,

А я прохаю: “Збережи”.

Повір, немає зради в серці –

На крилах березневих зграй

Моє кохання повернеться

І я благаю: “ Пам’ятай!”