Пам’яті Блаженнішего Любомира Гузара

В житті – монах, за чином – кардинал,

За Україну Ти всім серцем вболівав,

В молитвах Бога Ти просив, щоб Україна

Була заможна, незалежна та єдина.

Ти мудрим був завжди як Соломон,

Таких як Ти, один лиш на мільйон,

Та що там на мільйон, на всю країну

Ти був найвизначнішою людиною!

Служив Ти Богу і за владу не хапався,

Коли вважав потрібним – відмовлявся.

Повагу Ти здобув не через чин,

А тому що таким Ти був один.

Твої оцінки ситуації й поради

Народ завжди послухати був радий.

Так виважено і негучно, майже тихо

Давав поради всім, як оминути лихо.

Ти в час випробувань підтвердив на Майдані,

Що європейський шлях нам Богом даний.

Церков багато в Україні, та один

Без страху виступив, бо Ти – Громадянин!

Любов та мир – ці складові Твого ім’я

Через життя проніс Ти недарма!

Не наче наголошував весь час,

Що ці поняття є важливими для нас.

Хоч свято Трійця, а на серці – плач,

Бо нас залишив видатний діяч,

У жалобі всі, бо важка ця втрата,

Проститись в черзі так людей багато.

На Небі зараз Ти і з Богом розмовляєш,

І звідти певно щастя нам бажаєш.

В житті монахом був, за чином – кардинал,

Душею й серцем за країну вболівав.

04.06.2017 р. від Р.Х.