Пам’яті кінооператора Миколи Бикова

Ти, водо, пливи, і ти, вітре, війни:

Де кратер бджоли? Де життя синій кратер?

Тебе обнімаю в обіймах війни,

Один, як ніколиньки, мій оператор.

На споді землі, де лиш темінь живе, —

Де кратер ночей? Де життя лютий кратер ?

Солом’яний місяць і сіє, і жне

Один — нікогісінько — мій оператор.

Шинеля і фрак, блуза і кімоно

І хтось там у чоботях — всіх не зібрати…

“Аймо” у руках, чорно-біле кіно —

А ти, мій однесенький, мій оператор…

Де сльози любили, вогонь і печаль,

Де рвало серця і мінявся фарватер,

На сизих устах твоїх вітер і даль,

І ти коло мене стоїш, оператор.

1975