Памʼяті Любі

Тиха, скромна, некваплива

Вік зі мною прожила —

Ти завжди мене хвалила,

Спонукала до добра....

І тепер в своїх скорботах

Часто згадую тебе,

Був щасливий я в турботах,

Клопотаннях про усе....

Ти була в сім'ї душею

І опорою для всіх,

За дітей завжди горою —

Похвалить тебе не гріх...

Тиха, лагідна й красива

З фото дивишся на нас,

І як добре, що це диво

Нам доступне повсякчас...