ПАПІРО(С)МАН

мій розум затянутий хмарами

димом твоїх сигарет

моїх сигарет

бігаємо голими містом

за нами стовпи диму

крізь туман піймаю твій силует

я безумець, ти нікотину мара

жадаємо одне одного

поїдаємо одне одного

повітря сигаретним диму хтивим

життя стало святом божевілля

коханням посеред вулиць

між шматками поезій і недопалків

тобі не втекти від мене