Павший вершник (192)

Хворий кінь стоїть,

вершника поруч немає.

Цінна все кожна мить,

він тихо собі помирає.

Апокаліпсис вже зупинили,

і вершники всі розійшлися.

Ріки сліз лиходії пролили,

білокрилі за зброю взялися.

Хворий кінь все стоїть до ночі,

його вершник не дійде до раю.

І під маскою мокрії очі.

серед неба не бачить він краю.

Жахливий любитель щурів,

король епідемій і болю.

Але зараз Чума захворів,

і приймає печальну долю.

Хворий кінь не рушає все далі,

вірно чекає на ката.

Без честі, сумління, моралі,

це його лише вдячність і плата.

Вершник у полі безсилий,

життя його покидає.

І місяць такий же білий,

в останнє собі споглядає..