Пейзаж з вікна

By Богдан-Ігор Антонич

Дивись: шумує день погожий,

кипить зелена заметіль.

В товстому дзбані варить рожі,

аж піна бризкає звідтіль.

Дуднить по шибах дощ цинобри,

і скло відблискує, мов сталь.

Парує курявою обрій,

хвилює в димі ранніх сальв.

Підвівши очі з-понад книжки,

побачиш світ барвистим сном,

і думка, вирвавшися нишком,

мов нетля, б’ється у вікно.