Пекельна анестезія

Дві свічі́ зеленаво-карі

З-під крила вороне́но-чорного…

Щоби бути із нею в парі,

Попрошу допомоги в чорта я.

Закладу́ йому душу грішну –

Все одно вона скніє-ни́діє.

Хай пробачить мене Всевишній!

Що роблю я – і сам не відаю…

У очах потонути хочу,

У волоссі її заплутатись.

І не вистачить мені ночі,

Щоби раз назавжди́ відмучитись.

Зробить куций із мене мачо,

Їй навіє зі мною стрітися,

Дасть підкову мені на вдачу

І наснагу всю ніч любитися,

Щоб в екстазі тіла дрижали

Із вульгарним гортанним стогоном,

Як своїм вогняни́м кинджалом

Катуватиму її лоно я…

А на ранок, коли зомлієм

Від безумства нічної пристрасті,

Він пекельну анестезію

Нам введе для повтору близькості.