Перечитувати її вірші

Перечитувати її вірші —

ті, що мої, але присвячені їй

– це наче різати свої вени, щоразу глибше

та мати потребу тільки в ній.

Цитувати з пам’яті рядки,

та сидіти поруч на холодній лавці,

у якомусь парку чи зупинці;

вечеряти з нею;

читати вірші відомих поетів;

прокидатись з нею;

шукати на спині сліди її нігтів;

готувати каву;

бачити її таку звабливу —

це бути щасливим кожного ранку.

Кожного похмурого ранку,

коли не потрібно:

прокидатись,

курити,

пити каву

та чимдуж бігти на зупинку,

а коли можна лежати до обіду в ліжку,

ніжитись у теплі,

обговорювати якусь цікаву книжку

чи письменників та поетів сумні долі.

Це бути щасливим кожного ранку,

кожного похмурого ранку бути щасливим,

бо вона тут, вона поряд.