Перед жнивами

Сорочка прилипає. Гаряче.

Стовпіє сонце в плесі. Налилося

І втомно жнивареві на плече

Злягає огрядне, важке колосся.

Повільний вітер ледве чутний дзеньк

Од кузні донесе та й знов затнеться.

По вінця обрію налитий день

До вечора стоїть і не схитнеться.

Під шепіт нив, під пісню молоду

Встають по черзі дні напрочуд гарні,

І мужнє сонце в духоті й чаду

Терпляче трудиться в своїй гамарні.

Наповнюючи форми наливні,

Не забуваючи й стебла малого,

Переливає довгі трудодні

У бронзу й злото врожаю нового.

1947