“Переписую знову чомусь”

Переписую знову чомусь

куці ролі забутої драми,

і повірить, як завше, боюсь

в те, чого і не буде між нами,

в те, чого на землі не бува…

Та на землю до мене зійдеш ти,

щоб забув я жорстокі слова,

їх нічні, поголовні арешти.

Так виносить вода дзвонкова

з-під каміння пелюстку черешні.