Persephone

Південно у крику

Бурхливої річки,

На мокрій терасі

Під оком блискучим,

Лежить провіщає

Печать неминучу

Печаль Прозерпіни

До лісу женучи.

У лісі каміння,

У лісі Дажбога

Проміння яскраве

Між гілками тричі,

І хмари, і гори ,

І довга дорога

Стримить і петляє,

І дівчину кличе,

У темну печеру,

Глибоку і вогку,

Де гостра печаль

І Орфея не чути ,

Де він озирнувся -

Навіщо?! На Бога?

Щоб врешті назавжди

Завмерти, заснути…

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=Z7CJF5ubSv0&list=OLAK5uy_k_PLUYRURTnivU8gb04KCNdmcpqLlkKNc&index=9