Перша любов

Моя любов така стрімка,

стрімка, як дужая ріка.

Вона всі землі обігнула,

і навіть сталь вона зігнула.

А ти, покинула мене,

пішла до іншого у руки,

таємних скритних тих ручищ.

Які тебе незграбно, всюди,

облапали й в наступний день,

покинули, у темнім сквері.

І не жадаючи твоєї,

Легкодоступної душі, ті руки,

скритні й таємничі, пропали раз, і назавжди.

Твоя ж особа й незбагнула,

чому так сталося, і як,

пішла собі в життя майбутнє,

десь там і згинула в юрбах.

Моя ж любов, до твої вроди,

не згинула і не пішла.

Залишилась навіки в серці,

і тихо, тихо затиха