Перше місто

Маленьке місто,

оточене кукурудзою й соняхами,

загубилось посеред степу.

Зі сходу на захід – сорок хвилин,

з тобою разом за руку.

Ми знайомі з дитинства.

Влучили в юні серця стріли –

дружба коханням стала.

Лиш перший світанок удвох зустріли,

і місто нас вже посватало.

У дворах серпневих місячні ночі,

падають яблука й тіні.

Ловимо в небі очима зорі,

мріємо про міста великі – нові.

Кінець літа, автобусна станція,

з першим містом ми нашим прощаємось.

Я – в Одесу, ти – до Києва,

пообіцяй мені, що скоро побачимось.

. . . . . . . . . . .

Кінець літа, автобусна станція,

я – до Києва, ти – в Одесу.

Ким з тобою ми станемо,

один одному?