Перше побачення

By Іван Кривіцький

Written 2025-08-11

Білим квітують каштани,

прогулятись по вулицям тихим.

Ми з тобою ледве знайомі,

закохатись шукаєм причини.

Прислухаємось до звуків голосу,

придивляємось до рухів тіла,

а на стінах вечірні промені

бавляться з нашими тінями.

Наші тіні наперед забігли

На розі будинку зійшлись в поцілунку

Без тіні сорому впали додолу

Дві тіні – одною стали

Розмовляємо про все на світі –

де народились, навчання, рідні,

музика, плани на літо, фільми.

Окреслюємо точки спільні.

Де підробляємо, ким плануємо стати,

домашніх улюбленців милі фото.

Злегка стегном до мене торкаєшся,

я хотів би ще раз з тобою зустрітися.

Розвіює вітер твоє волосся,

ніжний запах, і цвіт каштана.

Не в силах від тебе погляд одвести,

кажу – яка ти неймовірно гарна.

Час прощатися, скоро день промине,

сонце над містом вже низько.

Притуляєшся станом до мене,

твої очі і губи так близько.