Перший прийом

У поліклініку, на перший свій прийом,

Прибула лікарка, ще вчора з інституту,

Розкрила всі конспекти, вмостилась за столом,

Чекає, щоб на практиці застосувать науку.

І ось заходить самий перший хворий,

Пожилий чоловік, семидесяти років.

Прийшов дізнатись, як рецепт оформить,

І героїня наша взялась до роботи:

- Ви палите? – Ой, що ви лікарю!

У мене астма з самого дитинства.

- А з алкоголем як? – Та зовсім я не п’ю,

Бо тиска маю більше, ніж за двісті.

- А секс? – Ну ви даєте, скажете таке!

Ми з жінкою все більше в нарди, шашки або в карти,

- Ну може, жирне, смажене їсте?

- З моєю виразкою я на таке не здатний.

- Зарядку вранці робите? – Роблю!

З лопатою, сапою, інколи з граблями.

- І зуби на ніч чистите? – Та я погано сплю,

Але щелепи все ж знімаю до стакану.

- А скільки ви проходите за день?

- Не знаю, але під вечір ледь ворушу́ ногами.

- А спать лягаєте… - Як сонечко зайде,

Встаю я також вчасно, разом із півнями.

- А ви, я бачу, дядько не простий,

Навчились вже по лікарях ходити.

Це ж треба! Попався перший пацієнт такий!

Немає навіть що заборонити!